Служба автомобільних доріг
у Запорізькій області

» Про Службу » Про нас

Про нас

Найдавніша дорога на Запорізький землі проторена ще в першому тисячолітті нашої ери і увійшла в історію під назвою «шлях із варяг у греки». Лежав той шлях через Хортицю – найбільшій і наймальовничіший острів на Дніпрі. Від того легендарного острова у 1648 році Богдан Хмельницький повів козаків шляхами перших перемог української держави.

Прилягаючи до Азовського й Чорного морів, займаючи положення: з однобоку між Туреччиною й Кримом, а з другого між Польщею, Україною і Великоросією, землі запорізьких козаків неодмінно мали пропускати через себе головні шляхи до згаданих морів від указаних країн та з центральних міст. Одні з цих шляхів тягнулись уздовж по Дніпру та його притоках, інші – степом через його балки та яри. Сухопутні дороги звалися шляхами, це були великі торгові чи малі та биті дороги, що тяглися уздовж і впоперек запорізьких земель і виходили далеко за їх кордони.

Не можна не згадати і про один з найвідомійших і найважливійших, -- про чумацький шлях, по якому чумаки з XVI по XIX століття возили сіль із чорноморського побережжя Криму, а назад з України – зерно та інші сільськогосподарські продукти. Пролягав він по лівому березі Дніпра через запорізькі степи до Перекопського перешийка, а звідти на Кримський півострів, який проклали чумаки.

Але мережа доріг на Запоріжжі виникла значно пізніше. Наприкінці 1770 року в гирлі річки Московки була закладена одна із фортець Дніпровської оборонної лінії – Олександрівська.

У Запорізькій області, мабуть, як ніде в Україні, помітні традиції, які сягають корінням в багату історію краю. Протягом багатьох століть територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятки.

Запорізька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах – європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

В період СРСР Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися в життя стратегічні плани індустріалізації. Так, у 1927р. почалося будівництво ДніпроГЕСу – самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу – ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. На початок 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.

Основним завданням у перші післявоєнні роки було налагодження зруйнованого дорожнього господарства, утримання і приведення в належний стан доріг і мостів, які мали військове та народногосподарське значення. Тоді з метою встановлення експлуатаційної служби на дорогах республіканського значення було створено Запорізький облдорвідділ, до складу якого входили чотири дорожньо-експлуатаційні дільниці. Для виконання покладених на дорожників завдань з відродження доріг і мостів створювались будівельні загони, проводився підбір професійних кадрів. Планом робіт на 1943-1944 роки була визначена необхідність максимально використовувати сільське населення, враховуючи, що воно є основним джерелом робочої сили і транспортних засобів для проведення робіт на дорогах місцевого і республіканського значення.

На той час Запорізька область мала раціональну мережу доріг довжиною 10043 км, з них шосейних доріг – 79 км., бруківки – 195 км., дерев`яних настилів – 5 км., грунтових – 9764 км..

Для виконання покладених на облдорвідділ функцій у наявності знаходилась техніка, стан якої був вкрай незадовільний. Тому в перші роки поруч з технікою широко використовувались коні та воли, а облік трудовитрат здійснювався як у людино-днях, так і коне-днях.

Мало було матеріалів. Ще у руїнах стояли Мокрянський та залитий водою Кам`янський кар`єри. Щоб якось годувати працівників, при облдорвідділі було створено три підсобних господарства загальною площею 110 га. З метою утримання в належному стані смуг відводу, не засаджених зеленими насадженнями, вони тимчасово передавались колгоспам під сівбу.

До 1959 року, а саме до виходу Указа Президії Верховної Ради УРСР «Про участь колгоспів, радгоспів, промислових, транспортних, будівельних та інших підприємств та господарських організацій у будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг», їх будівництво майже не проводилось. Всі зусилля були спрямовані на утримання та експлуатацію існуючих доріг.

За період 1943-2003рр. пройдено шлях від облдорвідділу при виконавчому комітеті облради до юридично самостійного дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Зараз ДП «Запорізький облавтодор», який виступає головною підрядною організацією «Служби автомобільних доріг Запорізької області», обслуговує близько семи тисяч кілометрів автодоріг, а саме - 6986,0км автомобільних доріг загального користування, з них державних - 1628,2 км (міжнародних 392,8 км, національних 103,8 км, регіональних 214,3 км, територіальних 917,3 км), місцевих - 5357,8 км (обласних 2515,9 км, районних 2841,9 км).


На балансі Запорізького облавтодору – понад тисячу одиниць дорожньої техніки і автомобілів.

За період 1985-2005 років введено в дію і проведені основні роботи з реконструкції доріг на таких об’єктах, як:

1. Мостовий перехід через р. Курошани на автодорозі Р-37 Енергодар – Василівка – Бердянськ.

2. Шляхопровід через залізну дорогу Москва – Сімферополь, на автодорозі М-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта

3. Мостовий перехід через р. Конка, на автодорозі Т-08-03 Запоріжжя – Маріуполь.

4. Шляхопровід на перетині автодороги М-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта м. Запоріжжя та автодороги Н-15 Запоріжжя – Донецьк.

5. Шляхопровід на автодорозі С-08-05-21 Вільнянськ – Зелене.

6. Автодорога Н-08 Бориспіль – Днепропетровськ – Запоріжжя довжиною 24 км.

7. Автодорога Н-15 Запоріжжя – Донецьк І категорії довжиною 8 км.

8. Автодорога Т-08-20 Якимівка – Кирилівка ІІІ категорії довжиною 39 км.

9. Автодорога Т-08-03 Запоріжжя – Маріуполь ІІІ категорії, обхід м. Пологи довжиною 40 км.

10. Автодорога Р-37 Енергодар – Василівка – Бердянськ ІІ категорії обхід с. Благовіщенка, Водянє, довжиною 11 км.

Починаючи з 2005р. і до теперішнього часу:

Нове будівництво

В 2007 році завершені роботи по будівництву шляхопроводу через залізницю, біля с. Матвіївка Вільнянського району на автодорозі М-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта. Завершення цього об’єкту було довгоочікуваним, так як роботи велися з 2004 року. Введення в експлуатацію цієї ділянки дороги значно покращило умови руху транспортних засобів, був побудован новий шляхопровід через залізницю замість аварійного. Вперше в області на даному об’єкті використовували нові матеріали та технології – влаштування покриття з використанням тільки жорстких сумішей, а саме щебенево-мастичного асфальтобетону та встановлення оцинкованого металевого огородження, що дало можливість зменшити витрати по експлуатаційному утриманню.

Завершення виконання робіт по будівництву 2,2 км дороги на дільниці с. Бельманка – Десятиріччя Жовтня в Куйбишевському районі обумовлено державною програмою по забезпеченню під’їзду з твердим покриттям до кожного населеного пункту.

Закінчено роботи по будівництву нового мостового переходу з підходами через річку М.Токмачка біля с. Басань на автодорозі Т-04-01 Дніпропетровськ – Василівка – Гуляйполе – Токмак – Мелітополь (Пологівський район) з введенням в дію 1,0 км.

Капітальний ремонт

Для поліпшення курортного сполучення Азовського побережжя у травні 2007 року здано в експлуатацію автомобільну дорогу С08-20-05 на ділянці Степок – Азовське 1,4 км, біля бази відпочинку Азовське.

В умовах обмеженого фінансування та завдяки спільної співпраці із Запорізькою облдержадміністрацією закінчено роботи по спорудженню шляхопроводу через залізницю на автодорозі Р-37 Енергодар – Василівка – Бердянськ біля села Балки Василівського району, які виконувалися з 2004 року. Цей об’єкт має стратегічне значення не тільки для області, а й для України, тому що розташований на автодорозі в 30-ти кілометровій зоні Запорізької атомної станції і є під’їздом до неї на випадок надзвичайної або екстремальної ситуації. Існуючий об’їзд з перетином через залізничну колію значно підвищував ризик виникнення ДТП та не сприяв нормальній пропускній здатності даної ділянки дороги.

Згідно програми будівництва та реконструкції міжнародних транспортних коридорів розпочато роботи по капітальному ремонту автодороги

М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ на ділянці км422+343 – км428+343; км568+343 – км574+343.

Виконання робіт по ремонту ділянки автодороги Т-08-05 Енергодар – В.Білозерка – Веселе, до автодороги державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, км42+800 – км44+800 з введенням в дію 2,0 км обумовлено тим, що до даного часу на цій ділянці буле тільки біле шосе.

 

Також в 2013 р. планується виконати роботи з поточного-середнього ремонту з вводом даних об`єктів в експлуатацію в поточному році:

– На дорогах державного значення планується відремонтувати поточно-середнім ремонтом 43,1 км.

– На дорогах місцевого значення – 23,4 км.

Загальна протяжність доріг, які планується відремонтувати в цьому році – 66,5 км.

Триває будівництво одного з найграндіозніших і разом з тим стратегічно важливих проектів останніх років – будівництво нової Автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя.

 

Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі було розпочато на замовлення КП «Управління капітального будівництва» Запорізької Міської Ради у 2004 році. У жовтні 2011 року об`єкт був переданий у державну власність з віднесенням до сфери управління Укравтодору. Об`єкт в повному розвитку складається з 27 штучних споруд: 1 вантовий міст – 660м, 1 сталевий міст – 340м і 25 естакад і шляхопроводів. Довжина всієї магістралі складає 9,1км (від пр. Радянського до вул. Південне шосе).

Міст через р. Старий Дніпро поєднує правий берег Дніпра з островом Хортиця і перекриває все дзеркало води. Вантова схема мосту через Дніпро в м. Запоріжжя з судноплавним прогоном 260 м виконана з залізобетонним пілоном висотою 166 метрів і схемою вант по фасаду під назвою «арфа» та поєднує острів Хортиця із лівим берегом р. Дніпро

Для можливості як найскорішого вирішення проблеми транспортного сполучення між правим та лівим берегами міста, прийнято рішення про виділення у складі будівництва об’єкту Першого пускового комплексу, тобто побудову прогонової будови одного напрямку із забезпеченням можливості руху по одній половині мосту із 3 смугами руху, в одному напрямку.